Задрипанці в лампасах,

Або методика нищення святинь

Відкритий лист головному редактору

Журналу «Музеї України» Віктору Тригубу

Шановний Вікторе Вікторовичу, звертаюсь до вас як до людини та фахівця, якому небайдужі та близькі теми збереження культурних надбань, відродження національних традицій та організатору супротиву багатьом спробам замахів на музейну спадщину України.

На початку листопада 2011 року я, незважаючи на шалений опір та неймовірну кількість порушень законодавства, зміг виграти суд, відновитись на посаді заступника директора та майже через рік вимушеної відсутності повернутись на музей у Пирогові. Те, що я побачив, мене вразило, найбільше підходить слово «вакханалія абсурду». Шкода, яку приніс своїм недолугим керівництвом горе-директор Федака зі своєю командою, може порівнятись лише з наслідками торнадо у західних штатах  Сполучених Штатів Америки. Та ще, можливо, бригада активістів з Євразійського Союзу молоді могла, добряче постаравшись, здійснити щось подібне з колекцією безцінних експонатів пам’яток української архітектури…

Перелік «заходів», які встиг за два з лишком роки здійснити пан Федака, вражає своєю безглуздістю та відсутністю будь-якої логіки та професіоналізму. А якщо у цих його діяннях якась логіка і присутня , то це – логіка нищення найбільшого скансену Європи… Чого вартий лише мораторій на реставраційні роботи, заборона пускати на Музей журналістів, відмова від спонсорської допомоги, масове звільнення професіоналів, зумисне програні суди. Перелік цих «подвигів» може зайняти не одну сторінку, але він, скоріше, буде нагадувати звіт психіатра або ж текст звинувачувального вироку…  Усе це, плюс багатомільйонні фінансові порушення, повинні були давно дістати належну оцінку від керівництва Національною академією наук України, але високі покровителі від Академії наук будь-які звернення від колективу музею замикали на собі та спускали «на гальмах». Необізнаних зі специфікою функціонування академічних структур це може дивувати, але я, побачивши на одному з академічних заходів нашого «героя» Федаку який, поруч зі своїми покровителями, академіком-секретарем та його вченим секретарем, щось синхронно бурмотіли,  а крізь їхнє бурмотіння періодично лунало слово «патріот», «справжній патріот», вперше замислився над словами Семюеля Джонсона: «патріотизм – останній прихисток для негідника».

Я знаю, Ви та ваші друковані органи за останні два роки здійснили неймовірну роботу по припиненню нищення нашого музею. На прикладі Вашої роботи я зрозумів, що означає справжня робота журналіста, який, незважаючи на майбутні загрози, йде у битву за правду та справедливість. Зрозуміло, що фаланги зажерливих хабарників після кожної Вашої відчайдушної атаки квапливо  змикають ряди, зализуючи рани та топчучи поранених… Ми не єдині на цьому фронті…. Але з втратою музею у Пирогові буде програно одну з вирішальних битв у війні символів, війні культурних традицій з фальшивим догмами. Отже, відступати нам з вами нікуди. Позаду – морок…

Повернення моє на Музей мало всі ознаки гротеску. Уявіть собі: Національний музей народної архітектури та побуту України.   Директор  музею – генерал-хорунжий Центру музеїв України козацького війська Федака Павло Михайлович. Заступник директора з з загальних питань – Головний отаман  ВГО «всеукраїнське козацьке військо», генерал армії козацтва Каленяк Віталій Петрович (також у його візитівці написано: адміністрація Президента України(!), федерація служб безпеки офіцерів спец військ, Академік міжнародної академії безпеки та ще багато всілякої дурні), заступник директора з реставрації – генерал-полковник, начальник генерального штабу Всеукраїнського козацького війська Собора Анатолій Іванович… Інші відповідальні посади в Музеї займають з недавнього часу також «казачкі» різних ранжирів – «отамани», «гетьмани» та, як мінімум, полковники, обвішані різними декоративними званнями та нагородами… Ці декоративні блазні нічого спільного з музейною справою не мають. То це що, музей архітектури та побуту,  чи прихисток для пенсіонерів, які застрягли у пубертатному періоді та ніяк не награються у «войнушку»?! Запевняю Вас, до відродження традицій козацької доби ці люди жодного відношення не мають! «Фуражки», лампаси…Максимум, на що вони спромоглися – розмалювати «плац», прикрасити собі кабінети «казачєй» символікою. Під «мудрим» керівництвом цієї орди було безповоротно знищено та згоріло кілька архітектурних об’єктів, які вони зневажливо назвали «сарайчиками», та й, взагалі, увесь період їхнього керівництва носив ознаки загострення психічної хвороби… Однозначно, усі  патріотичні пориви цієї «хунти» носили ознаки послідовних та не зовсім законних спроб особистого збагачення: продаж фальшивих квитків, незаконна оренда приміщень, «спрощена» система кінозйомок , нескінченні пиятики та багато іншого…

На сьогоднішній день усі більш-менш відповідальні посади у музеї займають якісь танкісти, парашутисти (переважно контужені) та безліч інших екзотичних персонажів. Таке враження, що незабаром музей у Пирогові буде перетворено на кадровану військово-казацьку частину, а дерев’яні архітектурні об’єкти розберуть на бліндажі. Дивує позиція майже сорока науковців Музею. По ідеї, ця наукова громада мала б слугувати моральним бар’єром на шляху перетворення музею на примітивну годівничку, але, в даному випадку, значна частина науковців виступила в ролі «Мальчиша-плохіша» перед зайдами-казачками … Вони підтримують безглузді ідеї ряжених «лампасників» у перетворенні науково-просвітнього закладу на гібрид автостоянки та військового полігону…

Пане Вікторе, звертаюсь до Вас, як до людини, яка має значний авторитет серед справжніх козацьких організацій, які послідовно захищають національні  традиції, сподіваюсь з Вашою допомогою знайти підтримку серед патріотичних та музейних кіл, з надією, що увага громадськості допоможе   зупинити це свавілля, а справжні організації, що зберігають козацькі традиції, допоможуть нам зупинити нахабний поступ цих лампасників-самозванців!

Музей у Пирогові потребує негайного втручання громадськості! Свавілля  директора Федаки та його «ескадрону смерті» носить вже характер патології!.. Масові звільнення, переслідування незалежної профспілки, фінансові зловживання носять системний характер (усе це підтверджується відповідними документами) та потребують негайного реагуваання! Здорові сили скансену та громадськість просять вас: допоможіть забрати цих термітів-деревоточців! Нехай слово «козак» не асоціюється у наших нащадків із цими ряженими блазнями-лампасниками! Давайте разом збережемо для наших нащадків матеріальні та духовні цінності нашого народу!

Заступник директора Національного музею народної архітектури та побуту Логвінов Вадим.

Від редакції журналу "Музеї України":

Щиро кажучи, ми вже не знаємо як реагувати на ганебні події, що практично щодня відбуваються у найбільшому скансені Європи, музеї, який завжди вважався гордістю і візитівкою України. У нашій журналістській практиці такого абсурду просто не було! Хоча, наша команда брала участь у порятунку десятків музейних закладів. Як правило, після кількох критичних публікацій, відповідні державні органи наводили лад, здійснювали якісь рухи, що гасили конфлікт. За півтора року скандалів довкола Національного музею народної архітектури і побуту України, ми зрозуміли, що керівництво Національної Академії Наук (!) України, живе у якомусь власному абстрактному світі, який абсолютно не пересікається з суспільними інтересами, правовим полем держави. Думка громадськості, преси тих зубрів передової радянської науки ніяк не обходить. Якщо хтось нищить гігантський музей, значить, так і треба - вже скільки всього знищено, розпродано, приватизовано, вкрадено... Не помічають чисельних порушень наші доблесні правоохоронні органи...

Єдине, чого вдалося добитися, початку передачі скансену з надр НАН у підпорядкування Мінкульту. Але, і цей процес нині демонстративно затягується і саботується. Нам нічого не залишається, як вкотре звернутися до Президента України В.Януковича, керівника Уряду М.Азарова, Міністра культури М.Кулиняка з вимогою терміново втрутитися у ситуацію довкола Національного музею, здійснити кадрові перестановки і врешті розробити програму порятунку і розвитку закладу!