Оцінка міліції у такому аспекті помітно погіршилася порівняно з 2006 роком, коли міліціонера вважали частіше гарантією безпеки (30,5%), ніж фактором небезпеки (19,1%). Протягом останнього року за допомогою до міліції звертався кожен дев'ятий респондент (10,9%), але вчасно і в повному обсязі допомогу отримали лише чверть (24,0%) із тих, хто звертався за допомогою.
Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова.
30,6% тих, хто звертався за допомогою, отримали її не вчасно або не в повному обсязі, а відносна більшість (43,4%) – не отримала взагалі. 1,9% тих, хто звертався за допомогою, не змогли оцінити рівень цієї допомоги.
Досить низько громадяни оцінюють законослухняність представників міліції. Респондентам пропонувалося відповісти, як, на їх думку, буде діяти середньостатистичний начальник районного відділення міліції, якщо у ході розслідування кримінальної справи він отримає вказівку від керівництва вчинити протизаконні дії. Абсолютна більшість опитаних (61,6%) відповіли, що він вчинить за вказівкою керівництва. Лише 9,4% респонденти очікують, що у цьому випадку начальник відділення вчинить за законом, а 7,4% схиляються до думки, що він на словах погодиться з керівництвом, але намагатиметься уникати виконання вказівки. 21,8% опитаних вагалися з відповіддю на питання.
Загалом же громадяни частіше сприймають міліцію як фактор небезпеки, а не як фактор захисту. Так, у ситуації, коли б респондент вночі, на порожній вулиці побачив міліціонера, майже третина опитаних (31,2%) сприйняли б його як фактор небезпеки і лише 20,7% оцінили б це як гарантію безпеки, а 31,8% респондентів не вважали б це ні гарантією безпеки, ні фактором небезпеки. 16,3% опитаних вагалися з відповіддю на питання. Оцінка міліції у такому аспекті помітно погіршилася порівняно з 2006 роком, коли міліціонера вважали частіше гарантією безпеки (30,5%), ніж фактором небезпеки (19,1%).
